Столиці, які не є найбільшим містом країни

Австралія: Канберра, а не Сідней чи Мельбурн

Коли 1 січня 1901 року австралійські колонії об’єдналися у федерацію, і Сідней, і Мельбурн хотіли стати столицею. Компромісом стало нове місто в Новому Південному Уельсі, щонайменше за 100 миль (160 км) від Сіднея. Місце обрали 1908 року, а 1912 року конкурс на проєкт міста виграли чиказькі архітектори Волтер Берлі Гріффін і Маріон Магоні Гріффін. Парламент засідав у Мельбурні, доки 1927 року не переїхав до Канберри. Канберра — найбільше місто Австралії, розташоване не на узбережжі, але Сідней і Мельбурн у багато разів більші за неї.

• Канберра
• Сідней
• Мельбурн

Сполучені Штати: Вашингтон, а не Нью-Йорк

Нью-Йорк був першою столицею за Конституцією США, а з 1790 до 1800 року цю роль виконувала Філадельфія. Постійне місце визначила угода, яку 1790 року уклали Александер Гамільтон, Томас Джефферсон і Джеймс Медісон: федеральний уряд бере на себе борги штатів, а натомість столиця буде на півдні. Закон про місцеперебування уряду (Residence Act) розмістив її на річці Потомак, а Джордж Вашингтон обрав точне місце на землях, які передали Меріленд і Вірджинія. Конгрес уперше зібрався там у листопаді 1800 року. Нью-Йорк — найбільше місто країни.

• Вашингтон
• Нью-Йорк
• Філадельфія

Канада: Оттава, а не Торонто

Провінція Канада, попередниця сучасної Канади, ніяк не могла визначитися зі столицею. Між 1841 і 1865 роками нею по черзі були Кінгстон, Монреаль, Торонто і місто Квебек. 1857 року вибір доручили королеві Вікторії, і вона обрала Оттаву — невелике місто на річці Оттава, навпроти теперішньої провінції Квебек на протилежному березі. Воно влаштовувало і англомовну, і франкомовну частини провінції, а віддаленість від кордону зі США полегшувала його оборону. Торонто, яке двічі було столицею, — найбільше місто Канади.

• Оттава
• Торонто
• Монреаль

Швейцарія: Берн, а не Цюрих

Строго кажучи, у Швейцарії немає столиці. Конституція її не називає, а Берн офіційно є «федеральним містом», де працюють уряд і парламент. Його обрали в листопаді 1848 року, після того як нова федеральна конституція створила сучасну швейцарську державу. Цюрих уже тоді був потужним економічним центром, і депутати не хотіли зосереджувати там усю владу. Люцерн входив до католицького союзу, який роком раніше зазнав поразки в короткій громадянській війні. Берн лежав ближче до центру й поруч із франкомовними кантонами, які його підтримали. Цюрих — найбільше місто Швейцарії.

• Берн
• Цюрих

Нова Зеландія: Веллінгтон, а не Окленд

Окленд був столицею Нової Зеландії з 1841 року, але він лежить на півночі Північного острова. Тоді побоювалися, що Південний острів, де на той час жило більше людей і були золоті копальні, може відокремитися в окрему колонію. Члени комісії, яких запросили з Австралії саме через їхню нейтральність, порекомендували Веллінгтон за центральне розташування та добру гавань, і 1865 року там уперше зібрався парламент. Окленд — найбільше місто Нової Зеландії, а Веллінгтон на південно-західному краю Північного острова — найпівденніша у світі столиця суверенної держави.

• Веллінгтон
• Окленд

Бразилія: Бразиліа, а не Сан-Паулу

Ще конституція Бразилії 1891 року передбачала перенесення столиці в центральнішу частину країни, подалі від густонаселеного південного сходу. Але здійснити це вдалося лише президентові Жуселіну Кубічеку. Лусіу Коста виграв конкурс 1957 року на план міста, який часто порівнюють з літаком або птахом, а Оскар Німеєр спроєктував багато його знакових будівель. Бразиліа збудували за 41 місяць і урочисто відкрили 21 квітня 1960 року, і місто замінило Ріо-де-Жанейро як столицю. Воно внесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Сан-Паулу — найбільше місто Бразилії, а Ріо — друге за величиною.

• Бразиліа
• Сан-Паулу
• Ріо-де-Жанейро

Нігерія: Абуджа, а не Лагос

Лагос на південно-західному узбережжі був столицею Нігерії від здобуття незалежності 1960 року. Місто ставало перенаселеним, а плани створити столицю на землі, яку вважали нейтральною між основними етнічними групами країни, існували давно. 1976 року військовий уряд вирішив збудувати її поблизу географічного центру, будівництво почалося 1979 року, і 12 грудня 1991 року Абуджа офіційно стала столицею. Її символ — Асо-Рок, гранітна скеля, що здіймається приблизно на 400 метрів над навколишньою місцевістю; довкола неї розташовані президентський комплекс, Національна асамблея та Верховний суд. Лагос — найбільше місто Нігерії.

• Абуджа
• Лагос

Пакистан: Ісламабад, а не Карачі

Після здобуття незалежності 1947 року першою столицею Пакистану стало місто Карачі. Але воно лежить на крайньому півдні країни, на березі Аравійського моря, і вважалося, що як діловий центр воно дає комерційним колам забагато впливу на уряд. Комісія обрала місце на півночі, поруч із Равалпінді, де розташований штаб армії, і поки в 1960-х будували нове місто, тимчасовою столицею було Равалпінді. Грецький архітектор Константінос Доксіадіс спланував Ісламабад у вигляді сітки біля підніжжя пагорбів Маргалла. Карачі — найбільше місто Пакистану.

• Ісламабад
• Карачі

Мʼянма: Нейп’їдо, а не Янгон

Янгон був столицею Бірми під британським правлінням і залишився столицею після здобуття незалежності. Та 6 листопада 2005 року уряд переїхав до нового міста, яке будували на відкритій місцевості поблизу Пйінмани, приблизно за 320 км на північ. Його назву, Нейп’їдо, що приблизно означає «обитель короля», оголосили в День збройних сил у березні 2006 року. Офіційно пояснювали, що Янгон надто перевантажений, щоб розширюватися; спостерігачі припускали й інші мотиви, зокрема міркування безпеки. Нова столиця розкинулася на величезній території з невеликим населенням, і в ній є бульвар на 20 смуг. Янгон — найбільше місто Мʼянми.

• Нейп’їдо

Беліз: Бельмопан, а не Беліз-Сіті

Прибережне місто Беліз-Сіті було столицею тодішнього Британського Гондурасу. У жовтні 1961 року ураган «Гетті» обрушив на нього штормовий нагін, вода якого в деяких будівлях сягнула третього поверху, і більшість будівель колонії зазнали пошкоджень. Уряд вирішив збудувати нову столицю приблизно за 80 км углиб суходолу, на вищому місці. Роботи почалися 1967 року, а 1970 року уряд переїхав до Бельмопана. Як на столицю, Бельмопан — зовсім невелике місто, а найбільше місто країни — Беліз-Сіті.

• Бельмопан

Туреччина: Анкара, а не Стамбул

Стамбул був османською столицею з 1453 року. Після Першої світової війни його окупували війська союзників, а турецький національний рух на чолі з Мустафою Кемалем, якого згодом назвуть Ататюрком, зробив своєю базою Анкару в серці Анатолії. Велике національне зібрання відкрилося там у квітні 1920 року. У жовтні 1923 року, того ж місяця, коли проголосили республіку, Анкара офіційно стала столицею. Стамбул — найбільше місто й економічний центр Туреччини, а Анкара — друге за величиною місто.

• Анкара
• Стамбул

Марокко: Рабат, а не Касабланка

Коли 1912 року Франція встановила над Марокко протекторат, столицею країни був Фес. Після заворушень того ж року французький адміністратор Юбер Ліоте переніс столицю до Рабата, на атлантичне узбережжя, у гирло річки Бу-Регрег. Йому подобалося прибережне розташування міста та близькість до Касабланки, яка, як він очікував, мала стати економічним центром. Коли 1956 року Марокко здобуло незалежність, король Мухаммед V залишив столицю в Рабаті. Касабланка — найбільше місто Марокко, а Рабат внесений до списку ЮНЕСКО як сучасна столиця та історичне місто.

• Рабат
• Касабланка

Кот-дʼІвуар: Ямусукро, а не Абіджан

Абіджан на березі лагуни Ебріє біля Гвінейської затоки був столицею Кот-дʼІвуару до 1983 року. Того року президент Фелікс Уфуе-Буаньї зробив офіційною політичною столицею своє рідне місто Ямусукро в центрі країни. Він також звелів збудувати там базиліку Богоматері Миру; 1990 року її освятив Папа Іван Павло II, а Книга рекордів Гіннеса називає її найбільшою церквою у світі. Проте більшість державних установ залишилися в Абіджані, який офіційно є «економічною столицею» і найбільшим містом країни.

• Ямусукро

Обʼєднані Арабські Емірати: Абу-Дабі, а не Дубай

Коли 2 грудня 1971 року були засновані Обʼєднані Арабські Емірати, їхня конституція передбачала, що столицею стане нове місто Аль-Карама, яке мали збудувати на кордоні між Абу-Дабі та Дубаєм протягом семи років. Тим часом тимчасовою столицею назвали Абу-Дабі, розташоване на острові неподалік від узбережжя. Від плану нового міста зрештою відмовилися. У 1990-х Абу-Дабі стало постійною столицею, а слово «тимчасова» прибрали з конституції поправкою 1996 року. Дубай, що лежить далі на північний схід уздовж узбережжя, — найбільше за населенням місто країни.

• Абу-Дабі
• Дубай